Інституційні інвестори стають все більш свідомими і відповідальними за стійкість своїх капіталовкладень. В результаті, це створює відчутний попит серед боргових інвесторів на зелені облігації – інструмент, спрямований на залучення капіталу для фінансування еко-проектів.

Ще 8 років тому, такого поняття як «зелені облігації» і зовсім не існувало, в 2014 році їх цінність становила вже понад $ 53 мільярдів в обігу, а перенесясь в 2016, ми могли б помітити, що сукупний обсяг розміщень складе вже понад 100 млрд євро. У всякому разі, такі прогнози учасників ринку. Більш того, передбачається, що через 5-7 років, тобто до 2020 року на частку зелених облігацій у всьому світі буде припадати 10-15% від загальної суми всіх облігаційних позик. Світовий ринок зелених облігацій швидко зростає, роблячи їх дуже привабливим механізмом, що заповнює дефіцит інвестицій і залучає приватний сектор і інституційних інвесторів до фінансування екологічних ініціатив через боргові інструменти. Крім усього іншого, привабливим джерелом фінансування зелених облігацій робить їх ціна. В останні роки спостерігається попит інвесторів на фінансові кошти, прив’язані, наприклад, до проектів, пов’язаних зі стійким енергоспоживанням,це  означає, що ці емітенти зелених облігацій можуть виплачувати більш низькі процентні ставки в порівнянні з іншими способами фінансування.

Люди, зацікавлені в соціально відповідальному інвестуванні, як правило, ставлять ряд питань щодо зелених облігацій, в тому числі: Що таке зелені облігації? Які їх критерії? Вірне чи для нас це фінансове рішення? Який вид запевнення, нам слід було б розглянути? Що ми повинні контролювати і про що звітувати в ході життя облігації, і за його межами?

У сьогоднішній статті я спробую відповісти на деякі з цих питань, а також виділити можливості і проблеми ринку зелених облігацій, давно популярного, однак не так розвиненого явища в Східній Європі.

Screenshot_2

Багато все ще плутають зелені облігацій з таким поняттям як «кліматичні облігації», проте в одному з документів ЮНЕП щодо інвесторів і зміни клімату, Mackenzie і Ascui диференціювали ці явища: «Кліматичні облігації це розширення концепції зелених облігацій. Зелені облігації випускаються … з метою збору коштів для екологічних проектів. Кліматичні облігації же випускаються … з метою залучення коштів для інвестування в скорочення викидів або процес адаптації до змін клімату “.

Для деяких емітентів, лейбелінг облігацій як зелених – безпрограшне рішення. Основні емітенти зелених облігацій це міжнародні фінансові організації, наприклад, такі як Світовий банк, Європейський інвестиційний банк і Міжнародна фінансова корпорація. Не так давно список поповнився приватними фінансовими інститутами і навіть компаніями. 11 грудня 2014 року Ініціатива випуску кліматичних облігацій (The Climate Bonds Initiative) вперше випустила список зелених облігацій. Вимагаючи трохи додаткових зусиль, зелені облігації збільшують повноваження емітента в якості стійкої і відповідальної організації. Для інших же, зелені облігації можуть бути не найкращим або не ефективним інструментом залучення коштів. Далі ми розглянемо потенційні переваги і недоліки зелених облігацій.

Screenshot_3

Переваги зелених облігації, безсумнівно, в тому, що вони можуть дати емітентам доступ до більш широкого кола інвесторів, в порівнянні зі звичайними облігаціями або ж іншими класами активів. Вони можуть залучити нових інвесторів зосереджених на екологічній, соціальній та управлінській (ESG) діяльності. У разі стандартних зелених облігацій, виручка приходить від конкретних еко-проектів, але погашення прив’язане до емітента, і не залежить від успіху проекту. Це означає, що проект швидше може не відповідати вимогам або очікуванням емітентів, а не інвесторів. Що в свою чергу може залучити нових інвесторів, які в протилежному випадку могли б уникати інвестування в еко-проекти за рахунок високих ризиків невиплат. Облігації можуть також підвищити репутацію емітента. Це ефективний спосіб для організації, продемонструвати свою прихильність екологічності і в цілому навколишньому середовищу. Влітку цього року головним подіями став випуск облігацій компанії Toyota в розмірі $ 1.25 млрд., Sunrun – $ 111 млн. І RenewFinancial and Citi – $ 12.58 млн. Варто також відзначити і перший випуск облігацій в країнах Прибалтики. Компанія Latvenergo випустила облігації в розмірі 75 млн. євро, з метою розвитку альтернативної енергетики і фінансування проекту з модернізації електромереж. Нині проекти, пов’язані з питаннями альтернативної енергетики, як правило, сфокусовані на будівництві електростанцій, що використовують біопаливо. Фахівці відзначають, що використання поновлюваних джерел енергії є вкрай важливим для біоенергетики. Компанія Latvenergo використовує в процесі своєї діяльності тільки місцеву деревину і повністю відповідає потребам сучасної сфери електроенергії.

Плавно переходячи до недоліків, можемо відзначити той факт, що випуск і поточні витрати, пов’язані з зеленими облігаціями можуть бути вище, ніж у випадку зі звичайними облігаціями. Ці витрати включають в себе додаткове відстеження, моніторинг та процес звітування, а також попередні інвестиції, щоб визначити критерії зелених облігацій і цілі сталого розвитку. Крім того, інвестори можуть зажадати вжити заходів покарання в зв’язку з дефолтом зелених облігацій, в результаті чого облігації виплачуються в повному обсязі.

Screenshot_4

Незважаючи на те, що поліпшення репутації є суттєвою перевагою, емітенти повинні звести до мінімуму ризики репутацій. В даний час немає стандартизованих критеріїв того, що робить облігації “зеленими” як і немає строгих вимог для моніторингу або звітності про доходи, що може залишити простір для критики чи звинувачень у грінвошінгі.

Як згадувалося вище, стандартизованих критеріїв зелених облігацій немає, проте є кілька нових стандартів і керівництв, всі з яких мають різні цілі і підходи. До них відносяться Принципи зелених облігацій (Green Bond Principles), Стандарти кліматичних облігацій (Climate Bonds Standard), індекси зелених облігацій і галузеві стандарти. Важливо відзначити, що всі вони носять виключно добровільний характер, а в деяких випадках, мають дрібні недоліки і упущення, що призводить до деякого консенсусу у визначені критерій для зелених облігацій.

Screenshot_1

Щоб ринок зелених облігацій мав довгострокову довіру громадськості, інвесторам та іншим зацікавленим сторонам потрібні докази того, що фінансування проектів насправді приносять користь навколишньому середовищу. Я вважаю, що в майбутньому емітенти будуть відчувати підвищений тиск, зобов’язуючись розкривати подібну інформацію. Тому, виходячи з цих припущень, я рекомендую емітентам заздалегідь розробити процедури моніторингу та оцінки, підключаючи системи збору даних для моніторингу екологічних характеристик проектів протягом довгого часу. Це допоможе знизити ризик неможливості демонстрації того, що зелені облігації насправді досягли природоохоронних цілей.

Screenshot_5

Підсумовуючи, можна з упевненістю сказати, що ринок зелених облігацій продовжує розвиватися, забезпечує важливе джерело фінансування, який може принести значні вигоди навколишньому середовищу і суспільству. Проте, ринок не без ризиків і проблем. Питання відсутності чітких визначень того, що вважається «зеленим», вимог управління, звітності та завірення, наданої інформації, все ще повинні бути вирішені. Припускаю, що пошук посібників і вимог може затягнутися на 2-3 роки. Однак результат того вартий. Зростання стандартизації матиме позитивний вплив на ринок, знижуючи трансакційні витрати для емітентів. Що, в свою чергу, буде сприяти випуску більшої кількості зелених облігацій, більшого інтересу інвесторів і найкращою ціною для емітентів.

Facebook Comments

Post a comment